Блог учителя Марчук Любові
понеділок, 1 березня 2021 р.
Компетентнісний підхід в процесі реалізації
нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти.
Кожний навчальний рік є
певним етапом як у справі розбудови національної освіти, так і у професійній
долі кожного учителя. А цей навчальний рік - особливо. Сьогодні освіта України
переживає процес «перезавантаження»: вводяться нові Державні освітні стандарти,
оновлені програми, підручники. Чому? Для чого? Як має все реалізовуватися? Саме
такі питання розглядалися на серпневих педагогічних нарадах. Творча група,
створена міським методичним об’єднанням учителів української мови та літератури
м. Артемівська Донецької області, провела дослідження, порівнявши освітню
галузь «Мови та літератури» чинного та нового Державного стандарту базової й
старшої шкільної освіти: створено презентацію та порівняльну таблицю. Адже з
2013 року до 2019 року будемо працювати за двома стандартами (чинним та новим
Державним стандартом базової й старшої шкільної освіти), так як запровадження
здійснюватиметься поступово, розпочинаючи з 5 класу. Хочемо поділитися своїми
роздумами з колегами.
Хто як не ми, педагоги,
знаємо, що час не стоїть на місці. Реальність стрімко змінюється: суспільство
інформатизується, Україна все більше інтегрується в світовий простір. Ці
фактори ставлять перед освітою інші завдання, ніж — 12 років тому.
Держстандарти і навчальні програми мають відповідати вимогам часу, тобто в них
мають бути закладені найновіші досягнення науки, технологій, педагогічної
думки, новий освітній зміст. Адже в освіті, крім змісту викладання, все
інше — косметика. Можна ставити різні бали, поєднувати, роз’єднувати
предмети, але якість освіти визначається новими стандартами. І я
переконана, що вони не повинні бути чимось застиглим, навпаки — це жива
матерія, яка кожні 15—20 років має змінюватись. Оскільки нагромаджуються нові
знання, нові психологічні підходи, педагогічні методики, навіть діти стають
іншими.
Основні державні
документи зазначають, що «Стандарт освіти – це система основних
показників, що є складовими державної норми освіченості. Освітній стандарт
відображає суспільний ідеал, враховує можливості реальної особистості та
системи освіти щодо досягнення цього ідеалу». У Законі України «Про загальну
середню освіти» говориться: «Державний стандарт загальної середньої
освіти – це зведення норм і положень, що визначають державні вимоги до
освіченості учнів і випускників шкіл на рівні початкової, базової і повної
загальної середньої освіти та гарантії держави у її досягненні»
З 1 вересня 2012 року
впроваджується новий Державний стандарт початкової загальної освіти,
затверджений у квітні 2011 року. Державний стандарт базової й старшої шкільної
освіти, затверджено у листопаді 2011 року. Відтоді розпочалася робота над
створенням нових навчальних програм для учнів 5 – 9 класів. Перейнявшись її
важливістю і прагнучи йти “в ногу з часом”, учитель повинен шукати відповідь на
питання «Що і як я маю робити? З чого почати і як продовжувати? Яким має бути
кінцевий результат?», а також звернутися до освітніх документів (державних
стандартів, концепції освіти, навчальних планів та програм тощо).
Новий Державний стандарт
базової та повної загальної середньої освіти… Цікаво дізнатися, у чому ж
полягає його новизна порівняно із попереднім Державним стандартом базової та
повної загальної середньої освіти 2004 року, які відмінності чинної і нової
редакцій Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти.
Сутність змін пов’язана
з необхідністю впровадження компетентнісно спрямованої освіти. Реалізувати
завдання, виголошені у стандартах, можна за умови, якщо навчально-виховний
процес в школі буде «спрямовано на розвиток активності, самостійності, творчих
можливостей кожного школяра, оскільки суспільство потребує особистостей,
здатних свідомо діяти, приймати власні рішення, швидко адаптуватися до змін».
Зміст середньої освіти є
складною багаторівневою системою, що складається з 7 освітніх галузей,
десятків навчальних предметів і сотень виховних заходів. Це 12 тисяч
тем уроків, які повинен опановувати український учень протягом усього
шкільного курсу навчання.
Основною особливістю
нового Державного стандарту є орієнтація вимог до рівня підготовки випускників на
досягнення компетентностей. Причому, якщо в Державному стандарті базової та
повної загальної середньої освіти 2004 року було подано лише перелік деяких
компетентностей (формування соціальної, комунікативної, комп’ютерної та інших
видів компетентностей учнів), то в новому стандарті 2011 року дається більш
ґрунтовний перелік і визначення основних понять компетентнісно орієнтованого
підходу, який визначається одним із основних підходів до навчання, разом із
діяльнісним та особистісно-орієнтованим.
Зміни стануть можливими
лише, якщо збагнути, що традиційною метою шкільної освіти завжди було
оволодіння системою знань, основами наук; пам’ять учнів перевантажувалась
чисельними фактами, поняттями, іменами, датами. Але знання не завжди
віддзеркалюються в діях. Наукою доведено, що для життєвого успіху необхідні не
самі знання, а вміння їх застосувати відповідно до конкретної життєвої
ситуації. «Дослідження, проведені психологами Гарвардського університету,
показали, що успіх на 85% залежить від особистісних якостей, правильного вибору
лінії поведінки, і лише на 15% визначається наявними знаннями». Таким чином,
необхідність змістити акценти в освіті із засвоєння фактів на оволодіння
способами взаємодії зі світом призводить до осмислення необхідності змінити
характер навчального процесу та способів діяльності учнів.
Сьогодні актуалізується
поняття «діяльнісний підхід». Зокрема, у новому Державному стандарті базової і
повної загальної середньої освіти читаємо: «Діяльнісний підхід спрямований на
розвиток умінь і навичок учня, застосування здобутих знань у практичних
ситуаціях, пошук шляхів інтеграції до соціокультурного та природного
середовища».
Новий Державний стандарт
базової та повної загальної середньої освіти виконує функцію інструменту
модернізації освіти, як то:
· посилює регламентуючу роль школи в системі неперервної освіти;
· забезпечує еквівалентність здобуття загальної середньої освіти у різних формах;
· приводить зміст шкільної освіти у відповідність з потребами часу, завданнями розвитку країни;
- створює умови для диференційованого навчання тощо.
·
в ньому передбачено наступність змісту семи освітніх галузей
Державного стандарту початкової загальної освіти: «Мови і літератури»,
«Суспільствознавство», «Мистецтво», «Математика», «Природознавство»,
«Технології», «Здоров’я і фізична культура»;
·
задекларовано перехід до компетентісного підходу до формування змісту
освіти та особистісно зорієнтованого навчального процесу;
·
збережено чітке структурування, закладене в чинному Державному стандарті
базової та повної загальної середньої освіти, а саме: розділ «Загальні
положення» складає цільовий блок, що визначає мету і завдання Державного
стандарту в цілому та окремих його освітніх галузей; дається тлумачення
головних вживаних у документі понять; удосконалено Базовий навчальний план;
·
проект Стандарту складається з обов’язкового змісту освіти певної галузі
знань та державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів.
Визначено кроки, які, за
умови їх практичного втілення, можуть сприятливо вплинути на оновлення змісту
шкільної освіти.
1. Модернізація змісту
освіти.
2. Переорієнтація освіти
зі знаннєвої парадигми на діяльнісну.
Розділ «Державні вимоги
до рівня загальноосвітньої підготовки учнів» орієнтує освіту на формування
способів навчальної, пізнавальної, комунікативної, практичної діяльності.
3. Особистісна
орієнтація освіти, забезпечення варіативності і свободи вибору в змісті освіти
старшої школи. Так, у Стандарті Базовим навчальним планом для старшої школи
передбачено обов’язковий для вивчення зміст освітніх галузей та час на
інтегровані курси за вибором загальноосвітніх навчальних закладів відповідно до
загальної кількості годин, передбачених для кожної галузі.
4. Орієнтація на
компетентісний підхід до змісту освіти, формування готовності школярів
застосовувати набуті знання, уміння навички та способи діяльності у практичному
житті.
У розділі «Державні
вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів» зроблено спробу
переорієнтувати навчальний процес з відтворювання набутих знань і розв’язування
завдань відтворюючого рівня на формування й висловлювання школярами власної
думки щодо прочитаного, їх здатності виявляти ставлення до певних подій,
фактів, персоналій, процесів, вміння оцінити наукове відкриття, порівнювати,
робити узагальнення тощо.
У цьому Державному
стандарті введено та розкрито значення таких понять як:
1) громадянська
компетентність — здатність учня активно, відповідально та ефективно
реалізовувати права та обов’язки з метою розвитку демократичного суспільства;
2) діяльнісний підхід —
спрямованість навчально-виховного процесу на розвиток умінь і навичок
особистості, застосування на практиці здобутих знань з різних навчальних
предметів, успішну адаптацію людини в соціумі, професійну самореалізацію,
формування здібностей до колективної діяльності та самоосвіти;
3) загальнокультурна
компетентність — здатність учня аналізувати та оцінювати досягнення
національної та світової культури, орієнтуватися в культурному та духовному
контексті сучасного суспільства, застосовувати методи самовиховання,
орієнтовані на загальнолюдські цінності;
4) здоров’язбережувальна
компетентність — здатність учня застосовувати в умовах конкретної ситуації
сукупність здоров’язбережувальних компетенцій, дбайливо ставитися до власного
здоров’я та здоров’я інших людей;
5)
інформаційно-комунікаційна компетентність — здатність учня використовувати
інформаційно-комунікаційні технології та відповідні засоби для виконання
особистісних і суспільно значущих завдань;
6) ключова
компетентність — спеціально структурований комплекс характеристик (якостей)
особистості, що дає можливість їй ефективно діяти у різних сферах
життєдіяльності і належить до загальногалузевого змісту освітніх стандартів;
7) ключова компетенція —
певний рівень знань, умінь, навичок, ставлень, які можна застосувати у сфері
діяльності людини;
8) компетентнісний
підхід — спрямованість навчально-виховного процесу на досягнення результатів,
якими є ієрархічно підпорядковані ключова, загальнопредметна і предметна
(галузева) компетентності;
9) компетентність —
набута у процесі навчання інтегрована здатність учня, що складається із знань,
умінь, досвіду, цінностей і ставлення, що можуть цілісно реалізовуватися на
практиці;
10) компетенція —
суспільно визнаний рівень знань, умінь, навичок, ставлень у певній сфері
діяльності людини;
11) комунікативна
компетентність — здатність особистості застосовувати у конкретному виді
спілкування знання мови, способи взаємодії з людьми, що оточують її та
перебувають на відстані, навички роботи у групі, володіння різними соціальними
ролями;
12) міжпредметна
естетична компетентність — здатність виявляти естетичне ставлення до світу в
різних сферах діяльності людини, оцінювати предмети і явища, їх взаємодію, що
формується під час опанування різних видів мистецтва;
13) міжпредметна
компетентність — здатність учня застосовувати щодо міжпредметного кола проблем
знання, уміння, навички, способи діяльності та ставлення, які належать до
певного кола навчальних предметів і освітніх галузей;
14) навчальна програма —
нормативний документ, що конкретизує для кожного класу визначені цим Державним
стандартом результати навчання відповідно до освітньої галузі або її складової,
деталізує навчальний зміст, у результаті засвоєння якого такі результати
досягаються, а також містить рекомендації щодо виявлення та оцінювання
результатів навчання;
15) особистісно
зорієнтований підхід — спрямованість навчально-виховного процесу на взаємодію і
плідний розвиток особистості педагога та його учнів на основі рівності у
спілкуванні та партнерства у навчанні;
16) предметна (галузева)
компетентність — набутий учнями у процесі навчання досвід специфічної для
певного предмета діяльності, пов’язаної із засвоєнням, розумінням і
застосуванням нових знань;
17) предметна
компетенція — сукупність знань, умінь та характерних рис у межах змісту
конкретного предмета, необхідних для виконання учнями певних дій з метою
розв’язання навчальних проблем, задач, ситуацій;
18) предметна мистецька
компетентність — здатність до розуміння і творчого самовираження у сфері
музичного, образотворчого та інших видів мистецтва, що формується під час
сприймання творів таких видів мистецтва і їх практичного опанування;
19)
проектно-технологічна компетентність — здатність учнів застосовувати знання,
уміння та особистий досвід у предметно-перетворювальній діяльності;
20) соціальна
компетентність — здатність особистості продуктивно співпрацювати з партнерами у
групі та команді, виконувати різні ролі та функції у колективі.
Формування
інформаційно-комунікаційної компетентності учнів, зміст якої є інтегративним,
відбувається у результаті застосування під час вивчення всіх предметів
навчального плану діяльнісного підходу. Навчальними програмами обов’язково
передбачається внесок кожного навчального предмета у формування зазначеної
компетентності.
Цей Державний стандарт
ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого, компетентнісного і
діяльнісного підходів, що реалізовані в освітніх галузях і відображені в
результативних складових змісту базової і повної загальної середньої освіти.
При цьому особистісно зорієнтований підхід до навчання забезпечує розвиток
академічних, соціокультурних, соціально-психологічних та інших здібностей
учнів. Компетентнісний підхід сприяє формуванню ключових і предметних
компетентностей.
понеділок, 12 жовтня 2020 р.
пʼятниця, 9 жовтня 2020 р.
Вчитель фізики та інформатики Марчук Любов Іванівна.
|
№ з/п |
Назва закладу освіти |
Сервіси та платформи, які використовуються при дистанційному
навчанні |
Термін використання |
Перелік проблемних питань при організації дистанційного навчання |
Пропозиції щодо удосконалення організації дистанційного навчання |
|
1 |
Дністрівський НВК |
https://www.youtube.com/channel/UCQR9sMWcZshAwYX-EYH0qiA |
На час карантину |
|
|
|
2 |
|
Постійно рекомендую учням і використовую як платформу для
навчання |
|
|
|
|
3 |
https://www.youtube.com/channel/UC2oHIO5pU-Uceb_xmbvzDPg |
Постійно підчас навчання інформатики |
Учні не забезпечені повністю комп’ютерами, під’єднаними до
Інтернет |
|
|
|
|
|
||||
|
|
https://hourofcode.com/ua/learn |
|
|||
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|||
|
|
|
Складність контролю за виконанням завдань |
|
||
|
4 |
|
Постійно підчас навчання фізики |
|
|
|
|
|
|
Планування – його неможливість у зв’язку з невизначеною
ситуацією з тривалістю карантину |
|
||
|
|
|
|
|||
|
|
|
https://sites.google.com/site/alg8school19/ |
|
||
|
|
|
|
|||
|
|
|
http://fizma.net/index.php?idi=alg/der |
|
|
|
|
5 |
|
Сервіс Zoom https://naurok.com.ua/webinar/vikoristannya-servisu-zoom-dlya-provedennya-distanciynih-zanyat https://zoom.us/ru-ru/meetings.html |
Зареєструвалася, планую використовувати на час карантину |
|
|
-
Вчитель фізики та інформатики Марчук Любов Іванівна. № з/п Назва закладу освіти Сервіси та платформи, які вико...
